Чи безпечна полтавська вода?

Юлія Бережна, виконавчий директор УВО WaterNet

Проблема водопостачання міст України із поверхневих джерел з кожним роком загострюється. Це пов'язано з багатьма факторами, але одним із найістотніших є негативний антропогенний вплив діяльності людини.

Водні ресурси Полтавщини

Усі водотоки та водні об'єкти Полтавщини належать до басейну річки Дніпро та є водними об'єктами загальнодержавного значення.

Річкова мережа біля області розвинена рівномірно. Територією області протікає 146 річок, загальною протяжністю 5101 км. Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Орель та їх притоки, а також Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на річці Дніпро.

На річках значне поширення мають штучні водоймища – водосховища та ставки, що використовуються для водопостачання, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства та інших народногосподарських потреб. Всього по Полтавщині 68 малих водосховищ та 1272 ставки. На півдні та південному заході область прилягає до двох великих водосховищ – Кременчуцького та Дніпродзержинського, повний об'єм яких становить відповідно – 13520 та 2450 млн. м3 води, площа їх водного дзеркала в межах області становить 108 тис. га.

Регулювання стоку шляхом створення водосховищ та ставків дозволило акумулювати у полтавській області 425,8 м3 води. Важливу роль у промислово-питному забезпеченні водою Кременчуцького та Комсомольського промислових регіонів відіграє річка Дніпро, Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища.

Природні ресурси підземних вод є важливим джерелом господарсько-питного водопостачання населених пунктів полтавської області. Підземні води залягають у вигляді кількох водоносних горизонтів, що відрізняються своїми запасами та хімічними показниками. Основними водоносними горизонтами, придатними для використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучацький, Синьоманнижнемеловий та Юрський. Найбільш поширений Бучацький водоносний обрій, який залягає на відносно невеликих глибинах по всій території області.

Сумарний обсяг середньо-багаторічного стоку Полтавської області становить 4096 млн. м3. Відповідно до питомої водозабезпеченості одиниці площі території та кількості поверхневого стоку, що припадає на одну особу, Полтавщина посідає 11 місце серед інших областей в Україні.

Стан поверхневих та підземних вод Полтавщини.

Господарська діяльність людини найбільше призводить до забруднення шкідливими речовинами водного середовища. За рівнем біохімічного забруднення вода у найбільших річках полтавської області класифікується так: нар. Дніпро (у межах області) – помірковано забруднена; нар. Сула – забруднена; нар. Ворскла – забруднена; нар. Коломак – забруднена; нар. Псел – помірковано забруднена; нар. Хорол – забруднена. Щорічно у водні об'єкти полтавської області скидається до 110 млн. м3 стічних вод. В області працюють 45 підприємств, що забруднюють водяний басейн. Нераціональні втрати води продовжують мати місце у водопровідно-каналізаційному господарстві області, де залишається незадовільним стан водопровідних мереж, а також у внутрішньомережевих будинкових системах житлового фонду.

Стан підземних вод в області постійно погіршується, а головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких та твердих відходів, мінеральні добрива та отрутохімікати, відстійники відходів на тваринницьких комплексах та фермах.

Крім того, відбувається постійне забруднення підземних вод інфільтратом звалищ, які не мають захисних екранів та не обладнані системами збирання та очищення дощових стоків. За даними експертів, води, що протікають поряд зі звалищами, можуть містити до 200 високотоксичних речовин.

Забруднення підземних вод відбувається також внаслідок наявності на території області великої кількості артезіанських свердловин, що не діють, що вимагають ліквідаційного тампонажу. Після ліквідації та реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилася без господарів. Належних умов їх експлуатації не дотримуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини сьогодні є потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів. Основною причиною забруднення є міжпластові перетікання, що виникають у зв'язку з корозією обсадних колон та порушеннями ізоляції усть недіючих свердловин. Тому є нагальна необхідність у їхньому тампонажі.

У містах та районних центрах полтавської області в системі комунальних водопроводів експлуатується 270 свердловин (глибиною від 50 до 1200 м) та два поверхневі водозабори загальною потужністю 660 тис. м3/добу. Протяжність водопровідної мережі становить майже 2000 км, у тому числі тупикових ділянок 16,3%, аварійних – 12,8%, тобто 30% від усіх мереж водопостачання небезпечні епідемічному плані.

На мережі встановлено близько 3 тис. водозабірних колонок громадського користування, з яких кожна п'ята потребує ремонту або заміни.

В області залишається відкритим питання забезпечення доброякісної питної води сільського населення. Водопровідні системи області мають слаборозвинену вуличну мережу, низький рівень технічного обслуговування. Санепідслужбою встановлено численні факти порушення санітарних вимог щодо утримання та експлуатації цих водопроводів.

Забруднення водних ресурсів Полтавської області

Епідемічна ситуація на Полтавщині має тенденцію до ускладнення, яке значною мірою зумовлене проблемами води: споживанням питної води низької якості, використанням водойм, забруднених недостатньо очищеними та не знезараженими стічними водами.

Жителі деяких населених пунктів (Б. Багачка, Карлівка, Машівка, Миргород, Решетилівка) змушені використовувати питну воду, яка за фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. Найчастіше це перевищення вмісту фтору, хлоридів, загального заліза, сухого залишку тощо. У більшості випадків використання таких джерел водопостачання обумовлено відсутністю інших місцевих джерел якісної води.

Ситуація в Полтавській області є ендемічною щодо флюорозу, що обумовлено споживанням води з підвищеним вмістом фтору всіма верствами населення області, адже, як зазначалося вище, Бучацький обрій залягає по всій території Полтавщини і саме він особливо багатий на фтор.

На основі аналітично-статистичного дослідження виявлено, що одним із найважливіших забруднювачів води у Полтавській області є нітрати. У найбільшій кількості їх виявлено у джерелах децентралізованого водопостачання (громадських та приватних шахтних колодязях), яких у Полтавській області налічується понад 200 тис. Аналізуючи наявні умови забезпечення населення питною водою, визначено, що понад 605 тис. осіб (36% від усього населення області) користуються колодязною водою. Дітей, яким для вигодовування готуються молочні суміші з використанням питної води із шахтних колодязів, приблизно 212 тис. (це понад 35% від загальної кількості споживачів колодязної води). Близько 303 тис. (понад 50%) споживають питну колодязну воду з підвищеним вмістом нітратів. Порівняно з 1986 р. вміст нітратів у воді шахтних колодязів у середньому по області підвищився більш ніж у 10 разів.

Згідно з сучасними науковими даними, нітрати в кишечнику людини під впливом бактерій, що там присутні, відновлюються в нітрити. Всмоктування нітратів призводить до утворення метгемоглобіну та до часткової втрати активності гемоглобіну у перенесенні кисню. Таким чином, метгемоглобінемія - це той чи інший ступінь кисневого голодування, симптоми якого проявляються в першу чергу у дітей, особливо грудного віку. Вони хворіють переважно при штучному вигодовуванні, коли сухі молочні суміші змішують із водою багатою на нітрати. Діти старшого віку менше страждають від цієї хвороби, а якщо і хворіють, то менш важко, тому що у них сильніше розвинені механізми, що компенсують. Вживання води з вмістом нітратів 2-11 мг/л не викликає підвищення в крові рівня метгемоглобіну, тоді як використання води з концентрацією 50-100 мг/л різко збільшує цей рівень. Метгемоглобінемія проявляється ціанозом, збільшенням вмісту у крові метгемоглобіну, зниженням артеріального тиску. Вміст нітратів у питній воді на рівні 10 мг/л є безпечним.

Занепокоєння з боку санепідслужби області викликає те, що незважаючи на освітню роботу, заборона вживання води з колодязів, вода яких містить у великій кількості нітрати, в області продовжують мати місце випадки поодиноких отруєнь метгемоглобінутворюючими речовинами дітей до 1-го року. Найчастіше ці отруєння виникають внаслідок вигодовування дітей молочними сумішами, які готуються на колодязній воді. Особливе занепокоєння з цього приводу викликають такі райони, як Карлівський, Семенівський, Козельщанський, Глобинський, Оржицький та деякі інші, де рівень нітратів у воді шахтних колодязів перевищує нормативний показник до 5 разів.

У літній період підвищена температура повітря та застій води у Кременчуцькому водосховищі призводять до швидкого зростання, накопичення фітопланктону у воді та підвищення вмісту марганцю.

Оскільки Полтавщина є досить насиченим промисловим регіоном, існує велика загроза забруднення водних ресурсів важкими металами. Залежно від галузі промисловості стоки можуть містити практично всі існуючі хімічні речовини: важкі метали, феноли, формальдегід, органічні розчинники (ксилол, бензол, толуол). Ці речовини можуть викликати мутагенні (генетичні) тератогенні (ті, що ушкоджують плід) та канцерогенні (ракові утворення) зміни в організмі людини.

У воді на території Бонд аревської та Запсельської сільських рад Кременчуцького району вміст заліза досягає 3-4 мг/л при ГДК – 0,3 мг/л, солей жорсткості 15-29 мг/екв-л при допустимій концентрації 7 мг/екв-л , зміст нафти перевищує ГДК 19,6 р., фенолів – 3,5 разу.

Підвищений вміст заліза надає воді іржавого кольору та металевого присмаку. Постійне вживання води, що містить концентрацію заліза більш ніж 0,4-1 мг/кг маси тіла, небезпечне, тому що при цьому розвиваються руйнування та відшаровування ділянок слизової оболонки шлунка. Безпечна добова доза становить 0,8 мг/кг маси тіла. Виходячи з цього розрахунку Експертного Комітету ВООЗ обчислено ГДК заліза у воді – 0,3 мг/кг.

Як видно проблеми якісного та безпечного водопостачання на Полтавщині дуже болючі, що зумовлено і природними, і техногенними факторами. Для їх вирішення необхідно залучати представників центральних органів виконавчої влади, провідних спеціалістів водної галузі, громадських організацій та населення. Тільки спільними зусиллями ситуація може бути змінена на краще.

PS. Або як школярі полтавської області отримали доступ до чистої та безпечної питної води.

Як було зазначено раніше, специфічна для Полтавської області проблема — підвищений вміст фтору у воді і, як наслідок, надмірне споживання фтору всіма верствами населення. Проведені аналізи якості води у школах м. Кременчука показали, що у воді, крім підвищеного вмісту фтору, виявлено підвищений вміст солей жорсткості, мінералізація, а також у деяких випадках були присутні нітрати.

Щоб забезпечити школярів високоякісною та доступною питною водою, спільними зусиллями НВО «Екософт» та полтавської компанії «Планета H2O» та було розроблено новий продукт — питний фонтан. Розробку схеми очищення та її втілення взяли він фахівці НВО «Екософт». У рамках проекту співробітники «Планета H2O» встановили фонтани у школах, а також зобов'язалися надалі забезпечити їхнє сервісне обслуговування.

Виходячи з якості вхідної води, було розроблено рішення для очищення води з урахуванням її особливостей. Застосовувана технологія дозволяє знизити каламутність, кольоровість, мінералізацію та жорсткість води, а також забезпечити її мікробіологічну безпеку.

Установка включає п'ять ступенів очищення, у тому числі зворотний осмос та знезараження ультрафіолетом. Застосування зворотного осмосу обумовлено необхідністю видалити фтор та нітрати, знизити солевміст та жорсткість води. Крім того, тільки застосування технології зворотного осмосу дозволяє забезпечити стабільну в довгостроковій перспективі високу якість води за мікробіологічними показниками. Вугільний фільтр коригує смак води після мембранного очищення, а на фінальній стадії вода додатково знезаражується ультрафіолетом.

Результат – чиста, мікробіологічно безпечна та корисна вода, що відповідає всім вимогам ДСанПіН. Продуктивність установки - 1 л/хв., або 300-500 л/добу. Фонтан обладнаний двома кранами, а в комплекті передбачений накопичувальний бак, щоб на перерві всім бажаючим вистачило чистої води.

Досвід участі в цьому проекті для обох компаній можна вважати позитивним — питні фонтани встановлені вже в шести школах Кременчука. У планах – подальша спільна діяльність на благо соціально важливих проектів.